П’ять років тому Росія кинула серйозний виклик ідеям миру і вільної Європи. Своєю агресією проти України і незаконною анексією Криму Росія відкрито продемонструвала своє уявлення про принципи міжнародного права і створили серйозну загрозу для європейської безпеки.

Сьогодні народ України як ніколи згуртований і одностайний в підтримці європейської орієнтації своєї країни. Україна ще має здійснити багато складних завдань і реформ, але, незважаючи на триваючу російську агресію, було досягнуто вражаючого прогресу. Сьогоднішня Україна значно відрізняється від тієї України, якою вона була до 2014 року, і ніколи ще вона не була так близька до Європи і європейських цінностей. Однак Крим, що знаходиться під російською окупацією, рухається назад. Його мешканці стають все більш ізольованими, а ситуація з правами людини і соціально-економічні умови продовжують погіршуватися.

Незаконна анексія Криму, яка була засуджена міжнародним співтовариством, поставила під загрозу міжнародний порядок, заснований на дотриманні норм. Незаконний «референдум» в Криму, проведений 16 березня 2014 року, був визнаний міжнародним співтовариством незаконним і недійсним. Протягом останніх п’яти років це співтовариство самим рішучим чином закликає до відновлення територіальної цілісності України. Санкції і політика невизнання, що проводиться Євросоюзом, НАТО і державами-членами «Великої сімки», відображають наші спільні зусилля і нашу відмову визнавати, що в XXI столітті незаконна окупація будь-якої території суверенної країни може стати нормою.

Місія ООН зі спостереження за дотриманням прав людини та інші міжнародні організації повідомляють про серйозні порушення прав людини в Криму щодо кримськотатарської етнічної меншини, етнічних українців, неросійських православних релігійних меншин і активістів громадянського суспільства. Були задокументовані випадки незаконних арештів і затримань, викрадень, жорстокого поводження і тортур і, щонайменше, однієї страти без суду і слідства. Велике число політичних в’язнів і осіб, які перебувають під вартою і очікують суду, були відправлені з Криму до Російської Федерації, незважаючи на те, що ця практика суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом.

Одним із найбільш красномовних випадків є арешт і суд над українським режисером Олегом Сенцовим, лауреатом минулорічної премії імені Сахарова «За свободу думки», заснованої Європейським парламентом. Завдяки своїй мужності і рішучості, піддаючи своє життя небезпеці, Сенцов став символом боротьби за звільнення політв’язнів, що утримуються в Росії і в інших країнах світу.

У минулому році зросла напруженість в Азовському морі і навколо нього. Будівництво Росією Керченського моста є не тільки черговим порушенням суверенітету і територіальної цілісності України, а й використовується як інструмент для створення штучних затримок руху човнів, що прямують в українські порти Азовського моря і назад. Це перешкоджає вільному судноплавству і створює додаткові труднощі для економіки України – і особливо для портових міст Маріуполь та Бердянськ. Необгрунтований напад на українські човни в районі Керченської протоки 25 листопада 2018 року, їх захоплення і незаконне затримання членів їх екіпажу є кричущим порушенням міжнародного права. Ми закликаємо Росію звільнити заарештованих українських моряків, повернути захоплені човни і дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань щодо забезпечення свободи судноплавства в Азовському морі і Керченській протоці.

Кримські події, які розгорталися п’ять років тому, ще раз показали, що ми не можемо вважати свою безпеку і свободу речами, які існують просто так. Було підірвано міжнародний порядок, який засновано на дотриманні норм міжнародного права, який має основоположне значення для нашої спільної глобальної безпеки, і ми повинні бути готові відстоювати міжнародне право, а також нашу власну і колективну безпеку. Ще один урок полягає в тому, що ми повинні зміцнювати стійкість суспільства наших країн до різних видів нападу і втручання. За останні п’ять років Україна за підтримки своїх партнерів домоглася реального прогресу в цьому напрямку. Інші європейські країни зробили висновки з подій в Україні і працюють над підвищенням власної стійкості до зовнішніх впливів.

Нашим спільним завданням є відновлення стабільності в євроатлантичному просторі. Європа і її трансатлантичні партнери продемонстрували свою здатність об’єднуватися перед зовнішніми викликами, але ми повинні і надалі зміцнювати свою стійкість до спроб порушити цю єдність або послабити нашу колективну безпеку. Ми будемо продовжувати нашу політику невизнання незаконної анексії Криму і, як і раніше, будемо рішуче засуджувати російську агресію проти України.

Надання допомоги і сприяння Україні має вирішальне значення, оскільки безпека України пов’язана з безпекою всієї Європи. Політика узгоджених міжнародних санкцій служить чітким сигналом на адресу Росії про те, що нехтування міжнародним правом призведе до певних наслідків. Ми не забудемо Крим і не кинемо його.

Підписи:

  • Едгар Ринкевич (Edgars Rinkēvičs), міністр закордонних справ Латвії
  • Павло Клімкін (Pavlo Klimkin), міністр закордонних справ України
  • Свен Міксер (Sven Mikser), міністр закордонних справ Естонії
  • Лінас Лінас Антанас Лінкявічюс (Linas Linkevičius), міністр закордонних справ Литви
  • Яцек Чапутовіч (Jacek Czaputowicz), міністр закордонних справ Польщі
  • Маргот Валльстрём (Margot Wallström), міністр закордонних справ Швеції
  • Андерс Самуельсен (Anders Samuelsen), міністр закордонних справ Данії
  • Христя Фріланд (Chrystia Freeland), міністр закордонних справ Канади
  • Теодор Мелешкану (Teodor Meleşcanu), міністр закордонних справ Румунії
  • Джеремі Хант (Jeremy Hunt), міністр закордонних справ Великобританії
  • Томаш Петржічек (Tomáš Petříček), міністр закордонних справ Чехії

 

  • Джерело: www.theguardian.com/commentisfree/2019/feb/27/west-crimea-ukraine-russian-occupation

Facebook Comments